Університет і держава Вивчення глобальних трансформацій

Abstract

У рамках пропонованої книги ми приймаємо за точку відліку кілька досить вільно взаємопов’язаних припущень. По-перше, вища освіта в її традиційній європейській формі фінансувалася переважно державою, а період її найвищого злету збігся з розвитком післявоєнної держави добробуту. По-друге, зараз ми виступаємо очевидцями зростання ролі виробництва, набуття, поширення й застосування знання у новонароджуваних знаннєвих суспільствах та економіках, з одного боку, а з іншого - спостерігаємо за досі традиційною роллю європейських систем вищої освіти у (дедалі вужчому, переструктурованому, врізаному) державному секторі. По-третє, ми стали свідками тиску глобальних сил як на національні політичні стратегії соціального забезпечення, так і на національні бюджети, і тиск цей супроводжується ідеями (й ідеалами) «мінімальної» або, останнім часом, «ефективної», «розумної» тощо держави, яка би брала на себе менше соціальних обов’язків, ніж післявоєнні західні системи соціального забезпечення. По-четверте, нині відбуваються загальні спроби переформулювати післявоєнний суспільний договір, котрий започаткував державу добробуту, якою ми її знаємо (разом зі знаною нам державною вищою освітою). Враховуючи всі ці припущення та багато інших супровідних чинників, спробуємо спрогнозува- ти, яким же буде майбутнє університетів. Що станеться з їхньою унікальністю в суспільстві, культурі, політиці й економіці? Що станеться з традиційною ідеєю (хоч вона має багато різних форм)університету в новому світі, до якого ми прямуємо?